***
А очі у Бога – темніші від чорної ночі,
А очі у Бога – світліші від ясного ранку,
А очі у Бога – карають і світять з любов’ю,
А очі у Бога – карають і гріють в стражданнях.
Ми, стомлені люди, бредемо смутним бездоріжжям.
Ми, зраджені другом, на Божу любов нарікаєм…
Ми, випрані болем, так рідко здіймаємо погляд
До синього Неба і в Божі вдивляємось очі.
А Він нас чекає безмежним і щирим прощенням,
А Він плаче тихо над кожним розбитим коліном,
Він дивиться в очі, Він дивиться в серце і душу,
Він погляд у натовпі вірний і чесний шукає.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Огонь горит в порывах ветра... - Николай Агапьев Мф.5:14 Вы - свет мира. Не может укрыться город, стоящий на верху горы.
Начало стихотворения было пеработано, благодаря отзыву Нади.
Я не стыжусь распятого Христа. - Valentina Prokofjeva « Я должен и Еллинам и варварам, мудрецам и невеждам.
Итак, что до меня, я готов благовествовать и вам, находящимся в Риме.
Ибо я не стыжусь благовествования Христова, потому что оно есть сила Божия ко спасению всякому верующему, во-первых, Иудею, потом и Еллину.
В нем открывается правда Божия от веры в веру, как написано: праведный верою жив будет.
Ибо открывается гнев Божий с неба на всякое нечестие и неправду человеков, подавляющих истину неправдою.» (Рим.1:14-18)
