Во всяком человеке, нераскаянно живущем во грехе, живет бес…(Феофан Затворник)
Проснулся разрушитель Карфагена
Во мне, чужой герой последних лет.
Не потому ли я бегу из дома
Пристроиться в обители знакомой?
Там чувствуешь предельно-откровенно
Воистину всё – суета сует!
Однажды успокоенный, всего лишь,
Приветливостью доброго лица,
От жизни невнимательной, бурлящей,
Спешу теперь сюда, как можно чаще,
Где более молчишь, не пустословишь,
И хочется таким быть до конца.
А времени отпущено так мало,
И сделано, по сути – ерунда.
Я чищу монастырскую картошку,
Ругая про себя лесную мошку.
На лезвии ножа следы крахмала –
Свидетельство полезного труда.
2012
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
